Установка правильних взаємовідносин з дітьми, які потребують особливої уваги
Робота з неспокійною дитиною.
· Слід уникати крайнощів: не можна дозволяти дитині робити все, що не можна і все забороняти. Чітко виберіть для себе, що можна і чого не можна, і погоджуйте це з усіма членами родини.
· Показуйте дитині приклад своєю поведінкою: стримуйте свої емоції, адже вона наслідує вас.
· Приділяйте дитині достатньо уваги, вона не повинна відчувати себе забутою, але в той же час поясніть дитині,що бувають моменти, коли у вас є інші турботи, вона повинна це зрозуміти і прийняти.
· Пам’ятайте, що істеричні напади найчастіше пов’язані з прагненням привернути до себе увагу або викликати жаль та співчуття. Не треба потурати дитині, не треба змінювати своїх вимог. Коли дитина заспокоїться, поясніть їй, чому ви зробили так, а не інакше.
Робота з конфліктною дитиною
· Слід стримувати прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба тактовно коригувати недружні погляди або бурмотання з образою собі під ніс.
· Припинивши сварку, не звинувачуйте іншу дитину в її виникненні, захищаючи свою. Прагніть об’єктивно розібратися в причинах, що її спровокували.
· Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії своєї дитини, які спричинили його. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.
· Не обговорюйте в присутності дитини проблеми її поведінки. Вона може затвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і продовжуватиме провокувати їх.
· Не завжди слід втручатися у сварки дітей, потрібно надати їм можливість самим порозумітися і навчитися спілкуватися. Проте, якщо під час гри одне з них завжди перемагає, а інше виступає « жертвою», слід перервати таку гру, щоб запобігти формуванню боязкості у переможеного.
Робота із сором’язливою дитиною
· Слід розширювати коло знайомств своєї дитини, частіше запрошувати до себе друзів, брати малюка в гості до знайомих людей, запрошувати дітей в гості, розширювати маршрути прогулянок та екскурсій, учити дитину спокійно реагувати на нові місця та людей.
· Не варто постійно турбуватися за дитину, намагатися повністю оберігати її від всіляких небезпек, в основному придуманих вами, не робіть самі все за дитину, не запобігайте будь-яким утрудненням, надайте їй повну свободу діяльності.
· Постійно укріплюйте в дитини упевненість у собі, у власних силах.
· Залучайте дитину до виконання різних доручень, пов’язаних зі спілкуванням, створюйте ситуації , в яких сором’язливій дитині довелося б вступати в розмову з «чужими дорослими» (у магазині, на зупинці, в дитячому парку, кінотеатрі тощо)
Робота із замкнутою дитиною
· Слід розширювати коло спілкування дитини, приводити її в нові місця і знайомити з новими людьми. Підкреслюючи переваги і корисність спілкування, розказуйте дитині про те, що нового і цікавого ви дізналися, яке задоволення отримали, спілкуючись з тією або іншою людиною.
· Намагайтесь самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.
· Якщо попри всі ваші зусилля дитина стає все більш замкнутою і відчуженою, зверніться за консультацією до психолога, який допоможе вам у розв’язанні цієї проблеми.
Робота з агресивною дитиною
· Слід пам’ятати, що заборона і підвищення голосу – неефективні способи подолання агресивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки, можна сподіватися на те, що агресивність дитини буде подолано.
· Надавати дитині особистий приклад позитивної поведінки. Не допускайте проявів гніву або критичних висловів про своїх друзів або колег, будуючи план помсти.
· Нехай ваша дитина постійно відчуває, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз приголубити або пожаліти її. Хай вона бачить, що вона потрібна і важлива для вас.
Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки
· Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
· Не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
· Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.
· Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини, підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
· Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте уголос свої можливості й результати справи.
· Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
Коментарi